одна в одну

• ОДИН К ОДНОМУ <B ОДНОГО, В ОДИН>; ОДНА К ОДНОЙ < В ОДНУ>; ОДНО К ОДНОМУ < В ОДНО> all coll, usu. approv

[NP; these forms only; subj-compl with быть (subj: human, animal, or concr, pl) or detached modif; fixed WO]

=====

⇒ (usu. in refer, to the physical features of some people, animals, or things) all are exceptional, or (when a particular quality is specified) all possess the positive quality in question to a great degree:

- one better than the other (the next);

- first-class (topnotch), every one of them;

- all equally good;

- you won't find a better bunch (group etc);

- each (one) more [AdjP] than the next.

     ♦ [Нина:] А ты? Интересно работаешь? [Лева:] Сверх! Чудом попал в самый интересный отдел... Там такие волшебные условия. И атмосфера... какая атмосфера!.. А главное - люди, Нина, какие у нас люди - один к одному! (Розов 4). IN.:] But what about you? Is your work interesting? [L.:] I should say! By a miracle I managed to get into the most interesting department...The conditions are so marvellous. And the atmosphere - what an atmosphere!... But the main thing, Nina, is the people there-first-class, every one of them (4a).

     ♦ Из какого мира явились эти шестеро, один к одному, здоровые и ладные парни? (Аксенов 7). What world were they from, these six strapping lads, each more hale and hearty than the next? (7a).

бить в одну точку

в одну дудку дудеть

в одну дуду дудеть

в одну душу

в одну минуту

валить в одну кучу

встать на одну доску

как одну копеечку

как одну копейку

мерить на одну меру

мерить на одну мерку

мерять на одну меру

мерять на одну мерку

мешать в одну кучу

на одну колодку

ни на одну йоту

одна в одну

одну минутку!

одну минуточку!

одну минуту!

одну секундочку!

одну секунду!

остричь под одну гребенку

петь одну и ту же песню

под одну масть

подстригать под одну гребенку

подстричь под одну гребенку

поставить все на одну карту

поставить на одну доску

сваливать в одну кучу

свалить в одну кучу

смешать в одну кучу

ставить все на одну карту

ставить на одну доску

становиться на одну доску

стать на одну доску

стричь под одну гребенку

тянуть одну и ту же песню

беда не приходит одна

беда никогда не приходит одна

беда не ходит одна

беда никогда не ходит одна

как одна

как одна копеечка

как одна копейка

как одна минута

муж да жена - одна сатана

муж и жена - одна сатана

ни одна душа

ни одна живая душа

ни одна собака

одна в одну

одна к одной

одна кожа да кости

одна лавочка

одна ласточка весны не делает

одна нога здесь, другая там

одна нога здесь, а другая там

одна-одинехонька

одна-одинешенька

одна паршивая овца все стадо портит

одна радость в глазу

одна смехота

одна тень осталась

одна шайка

одна шайка-лейка

просто одна смехота

прямо одна смехота

только одна слава

 The single bound approximation can now be constructed. (Теперь можно построить график в виде одной граничной кривой.)

 CO and HC have a correlation coefficient of 0.96 and hence as a single independent variable.

 It was accepted, however, that any one bar would not be expected to perform satisfactorily over the whole of this wide range of overhung ratios.

— в один ряд

— в одно и то же время

— в одной из последующих статей

— важно одно

— все кроме одного

— далеко отстоящий один от другого

— ещё один шаг в направлении

— за один раз

— исходя из одних только

— лишь один из способов

— на один меньше

—не отличаются одно от другого более, чем на

— нельзя полагаться на одну только

— ни один из которых

— ни один из них сам по себе не

— один единственный

— одна из наиболее трудных проблем

— одно это

— одного желания недостаточно

— означать одно и то же

— по одному для каждой области

— почти в одно и то же время

— противоречат один другому

— равный одной десятой

— ясно одно

• ОДИН К ОДНОМУ <B ОДНОГО, В ОДИН>; ОДНА К ОДНОЙ < В ОДНУ>; ОДНО К ОДНОМУ < В ОДНО> all coll, usu. approv

[NP; these forms only; subj-compl with быть (subj: human, animal, or concr, pl) or detached modif; fixed WO]

=====

⇒ (usu. in refer, to the physical features of some people, animals, or things) all are exceptional, or (when a particular quality is specified) all possess the positive quality in question to a great degree:

- one better than the other (the next);

- first-class (topnotch), every one of them;

- all equally good;

- you won't find a better bunch (group etc);

- each (one) more [AdjP] than the next.

     ♦ [Нина:] А ты? Интересно работаешь? [Лева:] Сверх! Чудом попал в самый интересный отдел... Там такие волшебные условия. И атмосфера... какая атмосфера!.. А главное - люди, Нина, какие у нас люди - один к одному! (Розов 4). IN.:] But what about you? Is your work interesting? [L.:] I should say! By a miracle I managed to get into the most interesting department...The conditions are so marvellous. And the atmosphere - what an atmosphere!... But the main thing, Nina, is the people there-first-class, every one of them (4a).

     ♦ Из какого мира явились эти шестеро, один к одному, здоровые и ладные парни? (Аксенов 7). What world were they from, these six strapping lads, each more hale and hearty than the next? (7a).

1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;

2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.

* * *

1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше

2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше

3) в знач. част. кра́ще, лі́пше

4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше

-ся, забрызгать, -ся, забрызнуть, -ся забризкувати, -ся, забризкати, -ся, оббризкувати, -ся, оббризкати, -ся, (с плеском) захлюпувати, -ся, захлюпати, -ся, (диал.) об(п)ляскувати, -ся, об(п)ляскати, -ся, (о многих) позабризкувати, -ся, позахлюпувати, -ся, пооб(п)ляскувати, -ся; (с оттенк. запачкать) обляпувати, -ся, обляпати, -ся, заляпувати, -ся, заляпати, -ся, поляпати, -ся, (о мног.) позаляпувати, -ся, пообляпувати, -ся; (воском) завощити, -ся. [Жовті черевички водою позабризкувала. Біля колодязя як почнемо одна на одну хлюпати, позахлюпуємось так, що аж тече. Одну сорочку випрала, а геть уся обляскалася (М. Грінч.). Глиною спідницю обляпала].

* * *

несов.; сов. - забр`ызгать

1) забри́зкувати, забри́зкати и мног. позабри́зкувати; ( пачкать) заля́пувати, заля́пати и мног. позаля́пувати, уля́пувати, уля́пати; ( обрызгивать) обля́пувати, обля́пати и мног. пообля́пувати; ( обливать) захлю́пувати, захлю́пати и мног. позахлю́пувати; ( грязью) заболо́чувати, заболоти́ти и мног. позаболо́чувати, ви́ляпати сов. и забо́втувати, забо́втати и мног. позабо́втувати, задри́пувати, задри́пати и мног. позадри́пувати, забрьо́хувати, -брьо́хую, -брьо́хуєш, забрьо́хати

2) (сов.: начать брызгать) забри́зкати, поча́ти бри́зкати (кропи́ти), закропи́ти, -кроплю́, -кро́пиш; ( начать прыскать) поча́ти при́скати (пи́рскати, по́рскати; чви́ркати)

натолкать

I. 1) см. II. Наталкивать;

2) кого, что кому - наштовхувати, наштовхати, наштурхувати, наштурхати, (палкой, чем-л. острым) наштрикувати, наштрикати, (усилит.) попоштовхати и т. п., (о мног.) понаштовхувати, понаштурхувати, понаштрикувати кого, що кому. [Наштовхали мене, набили, - ледве втік (Брацл.). Добре попоштовхали мене в юрбі (Київщ.). На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.). (Соцькі) добре таки наштрикали старому боки (Манж.)];

3) что, чего во что, куда - напихати, напхати, набивати, набити, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понапихати, понабивати, понабигати, понапаковувати що, чого в що, куди; срв. Напихивать 1, Набивать 2 и Натолакивать. [Напихай (набивай, напаковуй) білизну в чамадана щільніше (Київ)]. Натолканный -

1) см. Натолкнутый;

2) наштовханий, наштурханий, наштриканий, попоштурханий и т. п., понаштовхуваний, понаштурхуваний, понаштрикуваний. -ться -

1) (стр. з.) - а) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовханим, понаштовхуваним и т. п.; б) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;

2) (наталпливаться) напихатися, напхатися, набиватися, набитися, натовплюватися, натовпитися; срв. Набиваться 3;

3) (вдоволь, сов.) - а) (толкая) наштовхатися, наштурхатися, наштрикатися, попоштовхати (досхочу) и т. п.; (о мног.) понаштовхуватися и т. п.; б) (толкаясь) наштовхатися, наштурхатися, попоштовхатися (досхочу) и т. п.; в) (толкаясь среди людей, по свету) натинятися, наштовхатися, натовктися, попотинятися (досхочу) и т. п. між людьми (між людей), натинятися, находитися, попотинятися, попоходити (досхочу) по світах.

II. Наталкивать, натолкнуть -

1) кого, что на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, натручати и натручувати, натрутити кого на кого, на що, (о мног.) понаштовхувати, понатручати и понатручувати. [Обережно пересувай стола, щоб не наштовхнула-сь його на припічок (Брацл.). Не натручайте мене на поренча (Гайсинщ.)];

2) кого на что (перен.) - наштовхувати, наштовхнути, навертати, навернути кого на що и що (з)робити, (неожиданно) натручати и натручувати, натрутити кого на що, (подсказывать) підказувати, підказати кому що, (внушать) навіювати, навіяти кому що. [На цю думку наштовхнув мене несподіваний випадок (Київ). Природа навернула окремі особи скласти суспільство (Наш). Ідею цього винаходу навіяла мені одна книжка (Київ)];

3) (подстрекать) під[на]штовхувати, під[на]штовхнути кого до чого и на що, підбивати, підбити кого на що и що (з)робити. Это -нуло его на преступление - це наштовхнуло (підбило) його на злочин, (гал.) це попхнуло його до злочину. Натолкнутый -

1) наштовхнутий, натручений, понаштовхуваний, понатручуваний;

2) наштовхнутий, навернутий и навернений, натручений;

3) під[на]штовхнутий, підбитий. -ться -

1) (стр. з.) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовхнутим, понаштовхувавим и т. п.;

2) (сталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натручатися и натручуватися, натрутитися, (наскакивать) наскакувати, наскочити и (очень редко, безл.) наскакуватися, наскочитися, (нагоняться) наганятися, нагнатися, (натыкаться) натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися на кого, на що, (встречать, нападать) натрапляти, натрапити (в перен. знач. наиболее обычно) на кого, на що и кого, що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, нападати, напасти на кого, на що, (набраживать) набродити, набре[и]сти кого, що и на кого, на що; срв. Натыкаться 2 (под

II. Натыкать). [Наштовхуються одна на одну (Азб. Комун.). Тут треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Та чи не наскакується (безл.) тут на найповажніший закид? (Павлик). Вагон нагнавсь на вагон (Звин.). Немає простору думкам; куди не кинуться, натикаються на мури (Васильч.). Обережно треба поводитися, щоб не наразитися на перешкоду (Рада). Прийшли вони в село да й натрапили як-раз на того діда (ЗОЮР II). Натрапив на високий мур бюрократичного ставлення (Пр. Правда). Те ставлення, що на нього натрапили робітники підприєств (Пр. Правда). Кого він натрапляв в твоїх палатах, - поодбивав їм голови од тіла (Крим.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Розгортаю останнє число «Правди», натрапляю статтю: «Жертви…» (Крим.). Ходив, ходив і таки напав на таких (Сторож.). Підожди, не гукай, - ми його й так десь у рові або в бур'яні набредемо (Мирний)]. -ться на след - натрапляти, натрапити на слід. -ться на сопротивление - наражатися, наразитися на опір.

* * *

1) (толкать, сильно ударять) нашто́вхувати, -штовхую, -што́вхуєш, наштовха́ти, сов. наштурхати и наштурха́ти, натовкти́, -вчу́, -вче́ш

2) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти

1) добір (-бору), добирання, прибирання; срв. Подбирание. Естественный, половой -бор - природний, статьовий добір;

2) добір (-бору), (выбор) вибір (-бору). -бор исторических книг - добір, (полн. собрание) повний збір, повна збірка історичних книжок. Как на -бор - як один, один в один (одна в одну, одно в одно), голова в голову. [Ясенина та всяке дерево - одно в одно рівне та високе]. У него все лошади на -бор - у нього всі коні голова в голову (до масти);

3) (в обуви) підп'яток, обцас (-са), корок (-рка), кірка (-ки), закаблук, підбір (-бору), (деревянный обтянутый кожей) колодочка. [Стьожки до кірок попустить (Г. Барв.)].

* * *

1) ( действие) підбира́ння; ( отбор) добира́ння

2) (набор, ассортимент) добі́р и до́бір, род. п. добо́ру, набі́р, -бо́ру

3) ( каблук) спец. підбі́р, -бо́ра, каблу́к, -а; ко́рок, -рка

1) бір, жалаң, жалқы, серіксіз

2)

3)

4)

5)

6)

7)

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

м (одна ж, одно с)

1. числ. як; из двух вычесть один аз ду якро тарҳ кардан; один процент як фоиз, як процент; семь раз отмерь, один раз отрежь посл. « ҷомаи бамаслиҳат кӯтоҳ намеояд // в знач, сущ. один м кас, фард, нафар, шахс, воҳид, тан; семеро одного не ждут погов. « ҳафт кас ба як кас мунтазир намешавад

2. в знач. прил. танҳо, худ, тоқа, якка, фард, воҳид; ему одному не справиться худаш танҳо аз ӯҳдаи ин кор намебарояд // в знач. сущ. один м якка, танҳо, тоқа; один в тюле не воин погов. » аз як даст садо намебарояд

3. в знач. прил. ягона, фақат, танҳо, як худи..,; вы один это мбжете сделать фақат шумо ин корро карда метавонед; от него одни неприятности вай фақат боиси нохушӣ мешавад; выйти на улицу в одном платье ба кӯча тани курта баромадан // в знач. сущ. одно с як чиз, танҳо; одно меня беспокоит маро як чиз ба ташвиш андохтааст

4. в знач. прил. як, ҳамон як; стоять на одном месте дар як ҷо истодан; жить в одном доме дар ҳамон як ҳавли истиқомат доштан // в знач. сущ. одно с ҳамон як; твердить одно и то же ҳамон як гапро гуфтан

5. в знач. прил. (единый) як, бутун, яклухт; слиться в одно целое як шудан

6. в знач. мест. (с предло-гом «из») аз, яке аз, аз ҷумлаи..,; этот ученик один из самых способных ин талаба яке аз талабаҳон қобилият-ноктарин аст

7. в знач. прил. (в сочет. с «другой») ин, он, вай; то один, тодругой дам ин, дам он; гоҳ яке, гоҳ дигаре // в знач. сущ. один м, одна ж, одно с яке; одно другому не мешает яке ба дигаре халал намерасонад

8. в знач. неопр. мест. яке, як кас, як одам, ким кӣ, кадом як; мне вспомнился один случай як ҳодиса ба ёдам омад; приходил один молодой человек якҷавон омада буд О одинединственный якка-ву ягона, нодир; одинодинехонек, одинодинешенек яккаю танҳо, тоқа, як-то; один конец прост. охираш як, оқибаташ як; одна лавочка прост. ҳамааш аз як гӯр, кар додари кӯр; одни кости пӯсту устухон; одним духом, за один дух прост. 1) (очень быстро) бисёр тез, бо як шаст; 2) (сразу) якбора, дам нагирифта, бо як қулт, беист; одним михом, с одного маху якбора, зуд, тез, фавран; одним словом вводн. сл. хулласи калом, кисса кӯтоҳ; [они] одних лодинт онҳо ҳамсоланд; одно время як вақтҳо, як замона; одно званье прост. номи калону деҳи вайрон; одно званье осталось исмаш ҳасту ҷисмаш нест; одного поля ягода кар додари кӯр; одного порядка ба ҳам шабеҳ (монанд); одну минуту (секунду) як дам (як нафас, як лаҳза) сабр кунед; один за другим яке аз паси дигар; одинк одному (одна к одной, одно к одному) яке аз дигаре беҳтар; огурчики один к одному бодирингҳо яке аз дигаре беҳтар; один как перст яккаву танҳо, як сари қоқ, як сару ду гӯш; одинна один 1) (наедине) якка ба якка, рӯ ба рӯ; поговорить один на один якка ба якка гуфтугӯ кардан; 2) (единоборствуя) тан ба тан; бороться один на один тан ба тан ҷанг кардан; одно к одному паси ҳам; [все] в один голос ҳама бо як овоз, якдилона; в (за) один присест бо як нишст; всё одно фарқ надорад; все до одного ҳама чун як тан; [все] как один ҳама якдилона; на один зуб бисёр кам, андак; на один покрой аз рӯи як андоза (қолиб); на одно лицо ба якдигар мо-нанд; як себу ду тақсим; ни в одном глазу (глазе) маст-паст не; сна ни в одном глазу прост. ҳеҷ хоб намебарад; по одномӯ як-як; с одного взгляда дидан замон; одна нога здесь, другая - там бисёр тез, шамол барин; [хоть] одним глазком посмотрёть (взглянуть) як чашм андохтан, як лаҳза дидан; как одну копейку заплатить (выложить, истратить) тин ба тин (як тин намонда) додан (адо кардан); ставить на одну доску кого с кем, что с чем баробар кардан; стать на одну доску с кем-л. ба касе баробар шудан; стоять одной ногой в могиле (в гробу) пой ба лаби гӯр расидан, офтоби сари кӯҳ будан; стричь [всех] под одну гребенку ҳамаро бо як газ ӯлчак кардан

1. num. card. m.

2. agg.

1) solo, da solo

2) solo, unico

3) lo stesso, il medesimo, identico

3. pron.

1)

2) indef. uno, qualche, un certo

мить (-ти, ж. р.), момент, (народн.) мент (-ту), (не только секунда, минута) хвилина, хвилька, мінута; срв. Миг 1 и Момент. [Життя - то мить одна, і смерть є також тільки мить (Грінч.). Хай я умру! бо смерть - одна хвилина (Грінч.)]. В одно -ние - в одну мить, в один мент, одним ментом, миттю, умить, умент, в мінуті, як стій; срв. Мгновенно. [Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). В один мент одно за одним переміняється (Г. Барв.). Одним ментом замішу й спечу (Сл. Ум.). Галя миттю кинулась, знайшла кожух і вдягла брата (Грінч.). «Ніколи мені!» - Наталка щезла вмить (Гр. Григор.). І в мінуті той іщезнув в морі під водою (Рудан.). Як стій відламав від стола одну ногу (Франко)]. В несколько -ний - в (за) (де)кілька моментів, ментів. [Уся ця подія скоїлася в декілька ментів (Крим.)]. В то, в это -ние - на (в) ту, цю мить, тієї, цієї мити, ту, цю мить, на (в) той, цей мент, на (в) ту, цю хвилину. [Забув на ту мить про все (Грінч.). В той мент, як Гафійка нагнулась (Коцюб.)]. В то же -ние - (в) ту-ж мить, в ту саму мить, тієї-ж (тієї самої) мити, в той-же (в той самий) мент, тієї-ж (тієї самої) хвилини, в мінуті. [Впав і ту-ж мить захріп (Грінч.). Тієї-ж мити він помітив, що… (Грінч.)]. Во -ние ока - як оком змигнути, як «га» сказати, (шутл.) за одним махом-пахом. [Наумиха, як оком змигнути, схопила граматку та вкинула її у піч (Коцюб.)]. Каждое -ние - кожну мить, кожної мити, що-мити, що-мить. [Зрада надо мною що-мить в'ється, б'ється (Вороний)]. На (одно) -ние - на (одну) мить, на (один) мент, на мінуту, на-млі-ока. [Він на мить справді забуває, де він (Крим.). Блискавка, що на мент осіяла (мене) (Крим.). На мінуту чорне небо запалахкотіло і погасло (Рудан.). Иноді вона (пітьма) немов підноситься на-млі-ока і ми бачимо проблиски великих рухів (Павлик)]. Ни на одно -ние не - і на одну мить не, і на один мент не. [І на одну мить не забуваю про своє лихо (М. Грінч.)].

* * *

1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);

2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;

3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;

4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;

5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).

* * *

1) gener. Optionsbutton (кнопка в виде белого кружка в диалоговом окне, активизация (выбор) которой, осуществляемая нажатием с вводом в неё точки, задаёт одну из ряда взаимоисключающих функций, каждой из которых соответствует одна из кнопок предусм), Optionsschaltfläche (кнопка в виде белого кружка в диалоговом окне, активизация (выбор) которой, осуществляемая нажатием с вводом в неё точки, задаёт одну из ряда взаимоисключающих функций, каждой из которых соответствует одна из кнопок п), Radiobutton (кнопка в виде белого кружка в диалоговом окне, активизация (выбор) которой, осуществляемая нажатием с вводом в неё точки, задаёт одну из ряда взаимоисключающих функций, каждой из которых соответствует одна из кнопок предусмот)

2) eng. Radioknopf (â WINDOWS)

3) IT. Radiobox